ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ  ВОЛОДИМИРУ  ІСАДЧЕНКУ

         29.09.2015 року  виповнився би 21 рік доброму, щирому, гарному юнаку, мешканцю села Липецьке,  ІСАДЧЕНКУ ВОЛОДИМИРУ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ.

         В цей день його батьки, сестра, близькі родичі, представники Липецької сільської ради та Котовського об’єднаного міського військового комісаріату прийшли привітати його з днем народження, на жаль, на кладовище…

         Володимир народився у с. Липецьке в  1994 році, закінчив 9 класів  Липецької школи та вступив до Одеського залізничного технікуму, який закінчив у 2012 році, отримавши кваліфікацію електрослюсаря. Потім закінчив у м. Котовськ курси водіїв, адже він з дитинства мріяв про свій власний автомобіль. Завдяки своїй працелюбності, відповідальності, цілеспрямованості, порядності, яким з дитинства вчили його батьки Олена Володимирівна та Олександр Павлович, Вові вдалося придбати автомобіль, робити подарунки сестричці Олечці, та й ще відкласти кошти на весілля зі своєю коханою дівчиною Катрусею.

         В травні 2013 року Володимир з матір’ю прийшли до військкомату, тому що Володя вважав, що його громадянський долг -  вступити на військову строкову службу, адже він з дитинства полюбляв фільми військової тематики, любив одягати військову форму. Вова служив у місті Дніпропетровськ, за три місяці служби він став старшим солдатом.

         12 травня 2014 року всі родичі чекали повернення Володимира додому, адже проминув рік його служби. Але, в цей день Вова зателефонував своїй матері і повідомив, що їх відправляють у м. Слов’янськ.

         За чотири дні до своєї загибелі Володимир зателефонував своїй сестрі Ользі і пообіцяв, що повернеться живим.   

         29 травня 2014 року, по дорозі з м. Слов’янськ Донецької області до м. Ізюм Харківської області, не доїжджаючи приблизно 500 метрів до границі  Донецької та Харківської областей, невідомі зловмисники на автотранспорті наздогнали та з автоматів Калашнікова, а потім з гранатомету обстріляли автомобіль, у якому поверталися військовослужбовці. Від отриманих поранень Володимир загинув на місці.

         За сумлінне виконання службових обов’язків, відданість Військовій присязі та українському народові, зразкове виконання службово-бойових завдань, виявлену особисту мужність і героїзм в умовах загрози життю та здоров’ю старший солдат Володимир Ісадченко нагороджений орденом «»За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

         В рідному селі Липецьке всі поважали і любили Володимира, доброго, щирого, товариського, веселого, готового завжди прийти на допомогу, тому в центрі села при підтримці голови сільської ради, підприємців та багатьох мешканців села встановили пам’ятник, також на честь Володимира, по дорозі до Котовська його батьки викопали колодязь, а односельці мікрорайону «Могила» встановили пам’ятник.

        Пам`ять про ІСАДЧЕНКА ВОЛОДИМИРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА – справжнього патріота та героя України, – назавжди залишиться у наших серцях. Ми низько схиляємо голови і висловлюємо щирі співчуття його рідним і близьким.

Котовський об’єднаний  міський  військовий комісаріат