ПРОФЕСІЯ ГІДНОСТІ ТА ДОБРОТИ

5 жовтня – Всесвітньо відоме свято – День учителя. Його відзначають у Лівані та Чехії, Таїланді й Америці, Словаччині та в Україні. Тож сьогодні присвячую статтю представникам найблагороднішої професії – учителям. Їх праця – кропітка та важлива. Думаю, кожна людина, подумки повертаючись до свого дитинства, пригадує шкільні роки. А найперше, що асоціюється з цим періодом, – звичайно улюблені вчителі. І як може бути інакше? Адже це їм ми завдячуємо не тільки освітою, а перш за все вихованням. Учителі заклали ті підвалини у нашій свідомості, завдяки яким тепер можемо крокувати впевнено у житті. Вони зробили нас витривалими та щирими, допитливими та наполегливими, плекали у наших серцях милосердя та доброту. Та звичайно учителі дали нам знання. Вони з року в рік передають свої вміння учням, щиро радіючи за їх успіхи та злети.

Але щоб бути таким Учителем (саме з великої літери), потрібно багато працювати над собою. Те, що педагоги, навчаючи, вчаться самі, - майже непомітно. Адже вони ніколи не кажуть про те, скільки праці вносять у підготовку кожного уроку. Саме так, урок для вчителя – це не просто сорок п’ять хвилин, це безліч годин самоосвіти та підготовки, що передують дзвонику, і ще довгий час самоаналізу, що плине після. Усе це залишається, як кажуть у телебаченні, «за кадром», «за лаштунками». Учителі не звикли жалітися на брак часу чи сил. Ми бачимо їх лише енергійними, цілеспрямованими та сильними. Для вчителів не існує годин праці та відпочинку. Їх робота триває завжди. Це наче спосіб життя – працювати неспинно, бути взірцем в усьому. Вони стали на такий шлях, обрали не просто напрям своєї діяльності – обрали професію гідності та доброти. Справжній Учитель (знову прошу звернути увагу на велику літеру) має компонувати у собі бездоганні моральні якості, знання свого предмету і не тільки та, звісно, любов – любов до своєї професії, до учнів, до уроку, до школи, до самого процесу навчання. Добре, що у нашому місті працюють саме такі Вчителі (не стомлюся писати це слово з великої літери). Тож пропоную прочитати те, що вони самі кажуть про свою професію.

Платон Людмила Алімівна, вчитель біології, директор ЗОШ № 8

Біологія мені подобалася з дитинства, тому вирішила пов’язати свою долю з даною галуззю знань. Звичайно, є і проблеми у роботі вчителя: у школі недостатньо мікропрепаратів та наглядних посібників. Тому я більшу увагу приділяю вихованню інтересу до предмета, аби викликати в учнів потяг до знань та бажання оволодіти навчальним матеріалом. Учитель повинен бути творцем власного уроку, коректувати плани, створювати презентації, робити усе можливе, аби підтримувати в дітях цікавість і допитливість. Цьогоріч я дізналася, що мої випускники вступили до медичного училища, успішно склавши екзамен з біології. Я пишаюсь їхніми досягненнями та радію з цього приводу. Усім освітянам бажаю міцного здоров’я, творчої майстерності, сімейного добробуту!

Фокіна Тетяна Вікторівна, вчитель російської мови та світової літератури, заступник директора з виховної роботи ЗОШ № 3

У мене дві спеціальності, а саме: російська мова і література та польська мова. Колись планувала бути перекладачем. Але життя так склалося, що стала вчителем. Ця робота – цікава та корисна як для суспільства, так і для самого педагога. Адже професія змушує завжди бути в тонусі, розвиває прагнення дізнатися щось нове. Взагалі діти – дуже креативні, з ними учитель вдосконалюється. Та найголовніше в даній роботі – можливість комусь допомогти. Радію, коли дізнаюся про досягнення своїх випускників. Так, одна дівчина, що навчалася в мене, тепер проходить стажування у Німеччині. Сьогодення ставить нові вимоги до роботи вчителя. Тепер активно обговорюється питання застосування інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) на уроках. Звісно, це сприяє підвищенню рівня освіти, але не є якоюсь панацеєю. Слід пам’ятати, що ІКТ та інші сучасні засоби – лише методи, що використовуються у навчальному процесі. І ці методи не повинні підміняти зміст. Учителю варто бути, перш за все, майстром своєї справи, другом для дітей. З нагоди свята колегам зичу здоров’я, терпіння, ніколи не зупинятися на досягнутому, знаходитися завжди у творчому пошуку, розвиватися, щоб бути цікавим для навколишніх, перш за все, для своїх учнів.

Козленко Анна Станіславівна, вчитель української мови та літератури, заступник директора з виховної роботи ЗОШ № 6

Професія педагога мене приваблювала з шкільних років. Мій класний керівник і вчитель російської мови та літератури, Гукова Клавдія Миколаївна, стала для мене справжнім взірцем. Саме її уроки викликали у мене бажання пов’язати свою долю з професією вчителя та надихнули на реалізацію цієї мрії.  Вважаю, що найважливіше у нашій роботі – це повага до дитини, уміння її зрозуміти, бачити у ній особистість. З нагоди свята своїм колегам бажаю, на мою думку, найголовнішого - терпіння та здоров’я. Також звертаюся до тих, хто лише планує стати вчителем. Не дивлячись на усі труднощі, що звісно бувають у нашій роботі, професія має багато цікавого та позитивного. Це творча робота, яка приносить задоволення від спілкування, а ще учитель має можливість побачити результат своєї праці у злетах учнів. Тож наснаги вам та наполегливості!

Булат Наталія Сергіївна, вчитель основ здоров’я ЗОШ № 9

Робота для мене – невід’ємна складова життя. Думаю, найбільше щастя для кожного вчителя – бачити успіхи своїх учнів. Адже це ніби показник того, що праця не була марною. Я радію, коли, зустрічаючи випускників, які ще не так давно сиділи за партою на моєму уроці, чую про їх досягнення. Вони часто розповідаюсь про те, як вдячні вчителям за науку. І це величезна радість – відчувати, що наша праця потрібна! Користуючись нагодою, вітаю своїх колег з професійним святом. Зичу відчуття повноти й неповторності життя, здоров’я, невичерпних творчих сил, натхнення, щастя й людської шани. Нехай у всіх ваших починаннях буде супутником успіх!

Шарапова Наталія Борисівна, вчитель початкових класів ЗОШ № 2

Робота вчителя – моя дитяча мрія. Я вдячна долі, що змогла її реалізувати. Та сьогодення ставить нові завдання перед освітянами. Вважаю, що у наш час дуже важливо організувати співпрацю з батьками, аби вони приймали активну участь у навчанні та вихованні дітей. Найважливіше для вчителя – звичайно терпіння. Ця якість характеру допомагає бути уважним до кожного з учнів, аби сприяти їх досягненням. Своїм колегам з нагоди свята бажаю здоров’я, миру, натхнення, достатку. Нехай професія вчителя буде престижною та поцінованою у суспільстві!

Шлях вчителя – тернистий. На жаль, сьогодні проблеми освітян стають більш актуальними. І перш за все, річ у тім, що суспільство не завжди цінує їх працю. Байдужість батьків та вседозволеність учнів просто зводить нанівець старання вчителя. Адже виховання – завдання не лише навчальних закладів. Це процес співпраці педагогів, батьків та самих вихованців.

День учителя – чудова нагода показати свою вдячність учителям за їх працю. Та навряд чи потрібно чекати на свято, аби любити та шанувати тих, хто так багато для нас зробив. Тож будьмо вдячними сьогодні, завтра, у свята та будні – завжди!

Автор: Наталія Булат

В дописі використані окремі фото педагога-організатора     Урсатьєвої Н.М.