Пішов, щоб залишитись…
Рівно рік тому,17 лютого 2015 року, пішов у вічність наш колега, начальник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у Котовському районі Васильєв Олексій Михайлович.



Олексій Михайлович народився в 1951 році в селянській сім’ї на Котовщині. Після закінчення середньої школи вступив на навчання до Мелітопольського інституту механізації сільського господарства, який закінчив за спеціальністю «інженер-електрик».

Трудову діяльність розпочав у 1973 році на посаді інженера-електрика колгоспу ім. Ілліча Котовського району. Але вже через рік ініціативний і вкрай відповідальний юнак був запрошений на комсомольську роботу: з 1974 по 1978 рік працював інструктором Котовського міського комітету комсомолу, під час служби в Збройних Силах -замполітом роти військової частини. В подальшому 9 років пропрацював інструктором Котовського міському Компартії України. А в 1987 році був обраний спочатку секретарем райкому профспілки працівників АПК, а згодом обирався його головою протягом 12 років. В 2000 році Олексія Михайловича призначили начальником відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у Котовському районі. Цю посаду він посідав останні 15 років свого життя.

Не через те, що «про мертвих - або добре, або ніяк», маємо сказати, що Олексій Михайлович Васильєв був дуже гарною людиною, досвідченим організатором і непересічним керівником. В ньому гармонійно поєднувались вимогливість і відповідальність, з одного боку, доброзичливість і толерантність – з другого, що стало фундаментом високого рівня роботи очолюваного ним колективу.

Не випадково Котовське відділення серед кращих в області, його з почуттям задоволення називають «безпроблемним», оскільки за всі роки роботи у відділенні не було жодного випадку непорозуміння,конфліктної ситуації, недбалого ставлення працівників до своїх обов’язків тощо. Велика заслуга в цьому саме його керівника.

Кажуть, що високі дерева буревій ламає першими. На жаль, така несправедливість існує і в людському житті. Але в пам’яті залишаються лише ті, хто «оставляет добрый след в душах людей на много лет». Олексій Михайлович Васильєв саме з таких.
Вічна йому пам’ять.