Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України (далі Кодекс) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
При цьому, згідно з підпунк¬том 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Кодексу, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичних перевірок передбачені нормами статті 80 Кодексу.
Так, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин.
Такий наказ складається окремо на кожного суб'єкта господарювання з врахуванням (зазначенням переліку) його господарських об'єктів (у разі наявності), які підлягають перевірці, з зазначенням посад та прізвищ посадових осіб, які проводитимуть перевірку.
Одночасно слід зазначити, що на відміну від наказу на проведення перевірки, направлення з зазначенням умов складається окремо по кожному суб'єкту чи об'єкту, який підлягає перевірці згідно з наказом, а також окремо на кожного перевіряючого.
Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог статті 81 Кодексу, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Що стосується особливостей проведення фактичної перевірки, то така перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Одночасно перед початком фактичної перевірки з питань дот¬римання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій може бути проведена контрольна розрахункова операція. При цьому товари, які було отримано посадовими осо¬бами органів державної податкової служби під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді.
Тривалість фактичної перевірки не повинна перевищувати 10 діб, з правом подовження на строк до 5 діб за підстав.
Результати фактичної перевірки оформляються актом (довідкою). Довідка про результати проведення хронометражу є не¬від'ємною частиною (додатком) акту (довідки) про результати фактичної перевірки.
Сергій МІНЧЕНКО, Котовська ОДПІ для оприлюднення на сайті http://forpost-kotovsk.at.ua
