Понад чверть століття на варті правопорядку

Від лейтенанта до полковника міліції, тридцять років життя віддав служінню своєму народові Желіховський Володимир Максимович, ветеран органів внутрішніх справ, колишній керівник Котовського міськвідділу міліції.

Перші рядки його послужного списку починаються словами -  курсант Одеської середньої школи міліції. Після закінчення навчального закладу молодий чоловік отримав офіцерське звання і обійняв посаду інспектору карного розшуку. Ось як згадує цей період свого життя сам Володимир Максимович: ”Кажуть, що вовка ноги кормлять, тож і мені прийшлось побігати стільки, що через кілька років мене не тільки люди, а й, напевно, всі собаки знали на дільниці. Раніше завдання ставилося так -  розшуковець повинен зробити все, аби розкрити злочин, і не було терміну давності. Ти доти не можеш сидіти спокійно в кабінеті, поки на твої дільниці є хоч один нерозкритий злочин”

Керівництво обласної міліції оцінило здобутки молодого оперативника,  і капітана Желіховського призначили начальником відділення карного розшуку, а згодом він вже був заступником начальника міліції. Але не все так просто. У розповіді все вклалося у два рядки, а між цими посадами роки наполегливої служби, поразок, невдач, подолань. Та й не дарували раніше посади, їх треба було заслужити, довести, що саме ти здатен керувати і відповідати не тільки за свої вчинки, а й за кожного з підлеглих. Паралельно молодий керівник навчався у Київській вищі школі міліції(сьогодні Національна академія внутрішніх справ України), яка готувала майбутніх керівників міліцейського відомства.  В 1977 році Желіховського В.М. призначили на посаду керівника Котовського міськрайонного відділу міліції, що потягнуло за собою ще більший обсяг роботи і відповідальності.  

На питання, розкриття якого злочину більше всього запам’яталося, Володимир Максимович каже, що їх дуже багато, кожне було особливим, але найбільш запам’яталось, як на початку 90-х під час бойових дій у Придністров’ї довелось стикнутися із потоком біженців і переселенців. А стрілянина була майже на порозі, адже с.Станіславка розташоване на державному кордоні України і Молдови. В Котовському міськвідділі працював штаб по координації дій правоохоронних органів регіону.

Володимир Максимович керував котовською міліцією шістнадцять років. Колишні працівники згадують його професійність, справедливість, оптимізм, природне почуття гумору. Він ніколи не дозволяв собі принизити  співробітника, у якому б званні той не був. Він був першим серед рівних.

З 1993 року ветеран перебуває на заслуженому відпочинку, але із задоволенням спілкується з молодими співробітниками.

- Я певен, що зараз працювати в міліції набагато важче, - зазначив Желіховський В.М,- адже в наші часи  була повага до правоохоронних органів як з боку пересічних громадян, так і з боку держави. Матеріально-технічне забезпечення для тих часів було достатнім, аби сконцентруватись тільки на виконанні професійних завдань. Сьогодні я хочу привітати із святом своїх колег ветеранів і пенсіонерів внутрішніх справ, побажати їм здоров’я, сімейного затишку, поваги. А молодим витримки, наснаги у виконанні завдань по охороні правопорядку, щастя і вдачі.

Котовський МВ ГУМВС України в Одеській області

Ще новини:Міліція встановлює причини пожежі, в якій ледь не постраждали малолітні діти