Наша держава – це велика сім’я,
а сім’я – це мала держава
і тримається вона на любові.
Конфуцій
У кожної дитини повинна бути сім'я. Про це в
Україні говорять давно. За даними українських дослiдникiв ще в XI сторiччi київськi
князi брали пiд свою опiку людей, якi потребували соцiальної допомоги, зокрема
дiтей-сирiт. Пiзнiше Ярослав Мудрий уклав перший український збiрник законiв
„Руська правда" (1037 р.), який мiстив також i правила стосовно опiки на
державному рiвнi. Але, на жаль, і сьогодні ця проблема ще далека від
абсолютного вирішення.
Президент України Віктор Янукович на
всеукраїнській нараді з питань захисту прав дитини, яка відбулась 27 жовтня
2011 року, наголосив на необхідності удосконалення в нашій державі роботи з
усиновлення. Він підкреслив, що стурбований станом справ із соціальним захистом
сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Люди, які взяли на себе важку і відповідальну роль
прийомних батьків, гідні всілякої поваги. Недарма в Біблії сказано: ті, що
прийняли в свій дім сироту стоять по праву руку від Господа. Їх любов і
терпіння створять диво - кинутий, відданий чоловічок повірить у людську доброту
і понесе її далі. За статистикою близько 60% прийомних дітей, ставши дорослими,
беруть у свої сім'ї сиріт на виховання. Як взірець прийомної сім»ї в нашому
місті Котовську є дитячий
будинок сімейного типу «Лелека» родини Заруцьких, де проживає п»ятеро дітей сиріт
та позбавлених батьківського піклування. Діти в цій сім»ї отримали не тільки
батьківську турботу, а й справжнє родинне тепло, любов та ласку.
Але є випадки, коли деякі люди всиновлюють дітей
задля наживи. Адже розмір разової матеріальної допомоги дорівнює допомозі при
народженні первістка і становить 22 прожиткових мінімуми, на початку року ця
цифра становила 17952 грн. До того ж прийомним батькам належить допомога, яка
становить два прожиткових мінімуми на одну дитину і на додачу до цього 35% від
загальної суми. Є категорія людей, які за рахунок дітей хочуть забезпечити свою
старість. Втім якщо люди просто хочуть допомогти нещасним дітям, то серед таких
рідко зустрічаються випадки відмовників, тобто такі батьки не повернуть дитини
в будинок малятка, тільки тому, що він їм «не підійшов» або не виправдав
очікувань. Але діти - це не іграшки, з якими можна програтися і, якщо вони не
сподобалися, віддати назад. Такі діти виявляються зрадженими двічі, і від такої
психологічної травми їм буде дуже важко оправитися в майбутньому.
Хтозна
якими саме намірами та почуттями керувалась Тетяна Григорівна*, 49-річна
мешканка Котовського району, коли
вирішила усиновити дитину, позбавлену батьківського піклування, здійснюючи при цьому незаконні дії щодо її
усиновлення. Жінка добре знала, що
відповідно до п.16 Постанови Кабінету міністрів України №565 від 26.04.2002
року обов»язковою умовою створення прийомної сім»ї є надання до соціальної
служби довідки про доходи, згідно якої
середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім»ї за останні шість місяців
повинен бути не нижче прожиткового мінімуму, установленого законодавством. В
квітні цього року Тетяна Григорівна,
(ніде не працююча, незаміжня) подала до Котовського районного центру
соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді фальсифіковані характеристику з місця
роботи та довідку про доходи. Втім наміри Тетяни Григорівни не здійснилися, тому що на перешкоді стали
правоохоронці, які викрили факти фальсифікації, тобто незаконні дії громадянки
по всиновленню. Як розповів начальник слідчого відділення ЛВ на ст. Котовськ
майор міліції Сергій Чепіль, проти даної
громадянки було порушено кримінальну справу за двома статтями Кримінального
Кодексу: ч.3 ст. 358 – за використання
завідомо підробленого документа та за ч.1 ст.169 - за незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі
її на виховання в сім'ю громадян. В ході слідства додатково було встановлено,
що в 2007 році Тетяна Григорівна вже удочеряла дитину, позбавлену батьківського
піклування. У травні 2008 року було видане розпорядження про створення прийомної
сім»ї і передачу дитини на виховання та спільне проживання. Проте в квітні 2010
року згідно розпорядження дівчинку було виведено із прийомної сім»ї та
призупинено функціонування прийомної сім»ї Тетяни Григорівни. В березні 2011
року вона знову вирішила усиновити дитину. Одначе не сталося так як гадалося. Фінал
цієї історії нам вже відомий.
При винесенні вироку Котовський міськрайсуд
Одеської області врахував, що в ході
досудового слідства та судового засідання підсудна визнала свою вину повністю та
щиро розкаялась. Тетяну Григорівну суд
визнав винною у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.358 КК України та ч.1
ст.169 КК України та призначив покарання у вигляді двох років обмеження волі, звільнивши
від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом одного року не
вчинить нового злочину.
* - ім’я змінено
Наталія Заблоцька, помічник начальника
ЛВ на ст. Котовськ
по ВГ та ЗМІ, майор міліції
