Сумна дилема: безправні в Україні чи громадяни невизнаної держави?
В ході виїздних прийомів з питань безгромадянства, представники Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України” та органів юстиції виявили в районах Одеської області, які межують з невизнаною ПМР, одну важливу сумну тенденцію. Зокрема, особи без громадянства з фактичним статусом, не віднайшовши можливості легалізуватися в Україні, їдуть до невизнаної ПМР за її громадянством та працевлаштуванням. Переважно це люди молодого та середнього віку, котрих Україна втрачає через відсутність продуманої міграційної політики.
Типовою є ситуація Тетяни — матері шести дітей, яка проживає в с. Гребеники Великомихайлівського району, яке знаходиться на самому кордоні з невизнаною ПМР. З документів жінка має лише паспорт колишнього СРСР, який вже тривалий час недійсний в Україні. П’ятеро її дітей вже дорослі та проживають в ПМР, так як не змогли легалізуватися в Україні при досягненні повноліття. Шостий наймолодший син досі не отримав навіть свідоцтва про народження, хоча народився та проживає в Україні. Тетяна вже давно зневірилася та навіть не надіється, що діти повернуться на батьківщину. По інших випадках більшість людей змушені були тікати в Україну під час конфлікту в ПМ або переїжджали до рідних на історичну батьківщину. Але легалізуватися в Україні вони не змогли, тепер змушені поневірятися з місця на місце поза пунктів пропуску. От виходить, що українці за походженням та крові вимушені шукати кращої долі деінде.
Наприклад, під час виїздних прийомів у Великомихайлівському районі Одеської області, юристами Комітету виборців України та Котовського центру надання безкоштовної вторинної правової допомоги, протягом червня 2015 року було прийнято 20 осіб, третина з яких мають паспорти неіснуючого СРСР. Що цікаво, майже усі такі «радянські» громадяни переїхали в Україну під час конфлікту у Придністров'ї і лише останнім часом почали активно боротися за легалізацію як себе, так і своїх близьких. Чому нещодавно? Справа у тому, що до 2013 року прикордонна служба ПМР пропускала через кордон усіх, хто має паспорт СРСР, але з 2013 року кордон закрили … Найближчий населений пункт до Великомихайлівського району – місто Тирасполь (столиця ПМР), куди до 2013 року вільно їздили як українці, так і особи без громадянства. Ще гостріше питання стало з червня цього року, коли ПМР за кожний перетин кордону ввела додатковий податок (приблизно 300 грн.). І тепер сотні людей стали перед дилемою: чи легалізуватися в Україні, чи виїхати до ПМР, де їх, по суті, ніхто не чекає. Але саме у ПМР отримати громадянство у кілька разів простіше, ніж в Україні.
І якщо Україна не зробить крок назустріч особам з проблемним статусом у прикордонних районах, тоді вона може втратити сотні осіб як потенційних громадян, які після легалізації змогли б офіційно сплачувати податки, приймати участь в громадсько-політичному житті та здійснювати інші корисні дії на благо своєї держави.
Сергій Мерзляков, Віктор Зуєв
|