Прийомна сім’я, як пріоритетний напрямок  сімейних форм виховання.

В 2012 році Котовська міська рада затвердила програму підтримки сім’ї «Українська родина» на 2012 -2015 роки. Головною метою програми є поліпшення становища сім’ї, покращення демографічної та соціальної ситуації у місті, підвищення рівня духовних, моральних цінностей і авторитету української родини. Суттєвою відмінністю зазначеної програми від попередніх є проголошення принципу і втілення його в дію «Дитина має право на виховання в сім’ї», тобто діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування не повинні направлятися в державні дитячі заклади, а мають залишитися в сім’ї – опікунів, прийомних вихователів тощо.

Отже, що таке прийомна сім’я?

Юридично інститут прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу в Україні закріплений Законом України «Про охорону дитинства», де визначено статус таких форм влаштування дітей. Практичні механізми створення та діяльності цих соціальних інститутів визначено Положенням про прийомну сім’ю та Положенням про дитячий будинок сімейного типу, затвердженими відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Діти які виховуються в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу, не втрачають статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, а отже, вони користуються пільгами при отриманні житлової площі, влаштуванні на навчання, матеріальної підтримки тощо.

Від усталених форм сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу відрізняються перш за все тим, що держава надає сім’ї, яка бере на виховання дитину, матеріальну та соціальну підтримку. Для таких інститутів необхідною умовою є підготовка кандидатів до соціальної ролі вихователів прийомних дітей, що забезпечується проходженням ними системи відповідного навчання (тренінг-курс з підготовки кандидатів).

Виховання дітей-сиріт, які залишились без піклування батьків, у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу можна розглядати як делегування державою батькам права на їхнє виховання та утримання. Такий підхід передбачає контроль з боку держави за тим, як батьки виконують узяті зобов’язання стосовно вихованців. Формою такого контролю є соціальний супровід таких сімей. Соціальний працівник надає практичну допомогу, здійснює соціальну опіку, виступає посередником між батьками та державними структурами, покликаними вирішувати питання життєзабезпечення дітей. Однією із умов проживання дітей у прийомній сім’ї є збереження зв’язків з біологічними батьками або родичами, за умови, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Прийомна сім’я – сім’я, що добровільно взяла дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання і загальне проживання. Функціонування прийомних сімей регулюється Положенням про прийомну сім’ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565.

Дитячий будинок сімейного типу -  окрема сім’я, що створюється за бажанням родини або окремої особи, яка не перебуває в шлюбі, і бере на виховання і загальне проживання не менше 5 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Функціонування таких сімей здійснюється відповідно до Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 564.

За вихованцями зберігається право на житло і майно, що їм належить, за його збереження до досягнення дитиною повноліття відповідають органи опіки і піклування. Держава надає родинам, які беруть на виховання дітей, матеріальну і соціальну підтримку. Вихованці прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу перебувають на державному забезпечені. Кожен місяць батькам виділяють кошти на харчування вихованців, виходячи з натуральних норм їхнього забезпечення, придбання для них одягу, взуття, медикаментів, предметів особистої гігієни, іграшок, книг, інвентаря й устаткування, а також кошти на оплату комунальних послуг. У випадку прийомної родини такі виплати не передбачені. Фінансування дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей провадиться з відповідного місцевого бюджету. Однією з умов забезпечення нормальних умов розвитку і виховання дітей у прийомних сім’ях і дитячих будинках сімейного типу є здійснення їх соціального супроводу. Соціальний супровід – систематична діяльність соціальних працівників центрів соціальних служб для молоді, спрямована на надання допомоги батькам у вирішенні проблем прийомних дітей. Прийомні батьки і батьки-вихователі – це особи, які взяли на виховання і спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Не можуть бути прийомними батьками і батьками-вихователями особи:

-         визнані у встановленому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними;

-         позбавлені батьківських прав;

-         колишні опікуни (піклувальники, усиновителі), позбавлені права на це через неналежне виконання покладених на них обов’язків;

-         за станом здоров’я не можуть виконувати зобов’язань щодо виховання дітей (інваліди І і ІІ групи, особи, які мають глибокі органічні ураження, алкогольну і наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, особи, у яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, схильність до насильства);

-         з якими на спільній житловій площі проживають члени родини, котрі мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, особи, у яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, схильність до насильства.

Крім зазначених вище обмежень, прийомними батьками не можуть бути особи, які не мають достатнього матеріального забезпечення.

Однією з визначальних умов створення дитячого будинку сімейного типу є надання родині відповідної житлової площі. При створені прийомної сім’ї  пільги на поліпшення житлових умов не передбачені. Сім’я приймає вихованця на власну житлову площу.

Прийомні діти і вихованці дитячих будинків сімейного типу виховуються в родині до досягнення ними 18 років, а у випадку продовження навчання в професійно-технічному, вищому навчальному закладі І-V рівнів акредитації – до його закінчення.

При створені прийомної сім’ї чи ДБСТ, між органами місцевого самоврядування  і батьками, що беруть на себе зобов’язання про виховання дітей-сиріт, складається угода, де визначають права й обов’язки кожної зі сторін, містяться вимоги до умов виховання і утримання дітей у родині. Контроль за дотриманням умов виховання і утримання дітей у прийомних сім’ях і дитячих будинках сімейного типу покладається на органи опіки і піклування, відділи у справах сім’ї та молоді.

         В місті створено 4 прийомні сім'ї в яких влаштовано 10 дітей та один дитячий будинок сімейного типу , в якому перебуває 9 дітей.

         Питаннями щодо підготовки батьків-вихователів, створення прийомних сімей та влаштування в них дітей опікуються відділ у справах дітей управління у справах сім’ї та молоді Котовської міської ради та міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, які розташовані по бульвару Заслонова, 6 (колишній клуб залізничників). Контактні телефони 2-24-06, 2-22-01.

Вас, шановні котовчани, ми раді прийняти, вислухати та допомогти.

Чекаємо на Вас.

                                                       І.  Бондар -  завідувач сектору з питань усиновлення,

      опіки та піклування відділу у справах дітей

                                                                       управління у справах сім’ї та молоді